Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: формула і дні

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки разів за період компанія повністю «прокрутила» свій борг перед постачальниками. Період обороту в днях показує, за скільки днів у середньому вона з ними розраховується.

Власнику і фінансовому директору важливіше інше: чи платимо в межах відстрочки, чи не ховає середнє прострочку окремих постачальників і чи вистачить грошей до кінця місяця.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: коротка відповідь

• Коефіцієнт = собівартість реалізації (або закупівлі) за період / середня кредиторська заборгованість перед постачальниками за той самий період.
• Період обороту кредиторської заборгованості в днях = кількість днів періоду / коефіцієнт.
• Як читати: 34 дні означають, що від поставки до оплати в середньому минає 34 дні.

Дні зрозуміліші за коефіцієнт: їх одразу можна порівняти з відстрочкою в договорі. «Коефіцієнт 2,65 за квартал» нічого не каже, а «34 дні при відстрочці 30» видно одразу.

У знаменнику середня, а не залишок на одну дату: кредиторка на конкретне число може припасти на велику поставку або на день масових оплат.

Дзеркальний показник для покупців описано в статті про те, як контролювати дебіторську заборгованість.

Що входить у кредиторську заборгованість і що брати у формулу

Кредиторська заборгованість означає все, що компанія винна іншим на певну дату:

• постачальникам і підрядникам за товари, роботи, послуги;
• покупцям за отримані від них аванси;
• бюджету за податками і зборами;
• працівникам за зарплатою.

Для оборотності беремо лише борг перед постачальниками: його компанія гасить з операційних грошей за умовами договорів. Податки і зарплата мають власні строки.

Аванси отримані формально є кредиторкою, але це гроші покупців, а не відстрочка постачальника. Їх рахуємо окремо.

Аванси видані постачальникам зменшують фактичний борг. Для формули потрібне рішення: брати борг за мінусом авансів по тому самому договору (нетто) чи брутто, без згортання. Нетто ближче до реального боргу, брутто простіше звіряти з балансом. Правило фіксують разом з ПДВ і джерелом даних.

Що ставити в чисельник і як рахувати середню

Виручка, собівартість чи закупівлі

Виручка завищує коефіцієнт: вона містить націнку, а постачальнику ми платимо за собівартістю.

Собівартість реалізації підходить, коли запаси стабільні. Якщо склад помітно росте або скорочується, точніші закупівлі за період: саме за них компанія винна постачальникам.

Бізнес той самий, а висновок різний: від «платимо раніше строку» до «запізнюємося».

Пастка ПДВ

Кредиторка в балансі відображається з ПДВ, а собівартість і закупівлі без нього. Якщо поділити одне на інше, коефіцієнт вийде заниженим, а дні завищеними. У прикладі вище середня кредиторка з ПДВ становила б 4 080 тис. грн, і замість 34 днів вийшов би 41. Правило: або обидві величини з ПДВ, або обидві без нього.

Три способи рахувати середню

• (Початок + кінець періоду) / 2. Найпростіший спосіб, але дві дати можуть бути нетиповими.
• Помісячна середня. Для кварталу беруть чотири точки: залишок на початок кварталу і на кінець кожного з трьох місяців, суму ділять на 4.
• Щоденна середня. Сума залишків боргу перед постачальниками на кожен день періоду, поділена на кількість днів. Дані беруть з регістру взаєморозрахунків з контрагентами. Вона точніша, коли поставки концентруються наприкінці місяця: тоді помісячна середня завищує борг.

Обравши спосіб, не міняйте його: інакше динаміка покаже зміну методики, а не бізнесу.

Приклад: оптова компанія за квартал

Наприклад, оптова компанія рахує оборотність за перший квартал. Суми без ПДВ, середня з чотирьох точок.

Середня договірна відстрочка становить 30 днів, фактичний період 34 дні. Різниця здається незначною, але розкладемо середнє на постачальників.

Двом постачальникам компанія платить раніше строку, третьому із запізненням на три тижні. Середнє «34 проти 30» приховує прострочку, а ранні оплати А і Б забирають гроші, якими можна було закрити борг перед В.

Що робити з таким результатом

• Перевірити, чи не загрожує прострочка перед В зупинкою відвантажень: чи є критичні позиції, які компанія купує лише в нього.
• Платити А і Б у день строку, а вивільнені гроші спрямувати на прострочку перед В.
• Домовитися з В про графік погашення, почавши з частини понад 30 днів.

Як кредиторка пов'язана з дебіторкою і запасами: фінансовий цикл

• Операційний цикл = період обороту запасів + період обороту дебіторської заборгованості.
• Фінансовий цикл = операційний цикл мінус період обороту кредиторської заборгованості.

Фінансовий цикл показує, скільки днів компанія фінансує себе власними або кредитними грошима між оплатою постачальнику і надходженням від покупця. Складові рахують так:

• Дні запасів = днів у періоді × середні запаси / собівартість реалізації.
• Дні дебіторки = днів у періоді × середня дебіторка / виручка.

Наприклад, у тому самому кварталі середні запаси становили 3 730 тис. грн, середня дебіторка 4 550 тис. грн (без ПДВ):

• запаси: 90 × 3 730 / 8 400 ≈ 40 днів;
• дебіторка: 90 × 4 550 / 11 700 = 35 днів.

Постачальникам компанія платить за 34 дні, тож цикл становить 40 + 35 − 34 = 41 день. Це потреба в грошах: закупівлі 9 000 тис. грн / 90 днів × 41 день ≈ 4 100 тис. грн.

Коли саме бракуватиме грошей, покаже платіжний календар: дати оплат постачальникам і очікувані надходження. Детальніше про те, як побачити касовий розрив заздалегідь, і про платіжний календар у BAS.

Як читати результат: коли довший строк добре, а коли тривожно

Універсального нормативу немає. Порівнюйте з власною динамікою по місяцях і з умовами договорів.

Коли зростання добре. Постачальник дав довшу відстрочку, і за ранню оплату знижки немає: тоді це фінансування без відсотків. Якщо знижка є, у відстрочки є ціна. Наприклад, постачальник дає 2% знижки за оплату за 10 днів замість 30. Відмовившись від знижки, компанія платить 2% за 20 днів відстрочки, тобто близько 36% річних (2% × 365 / 20). Якщо кредит дешевший, вигідніше взяти знижку.

Коли тривожно. Період росте швидше за договірні строки, з'являється прострочена кредиторка, нараховуються штрафи, постачальник переводить на передоплату або зупиняє відвантаження.

Сезонність. В агро і будівництві закупівлі й розрахунки зосереджені в кількох місяцях. Дивіться помісячно і порівнюйте з тим самим місяцем минулого року.

Звідки беруться цифри в BAS і чому їх може бути дві

• Обороти і залишки по рахунку (бухгалтерський облік) показують стан для звітності.
• Регістр взаєморозрахунків з контрагентами (оперативний облік) показує борг за договорами і документами.

Наприклад, дебіторка за бухгалтерським обліком становить 811 тис. грн, а за оперативним 1,12 млн грн. Обидві цифри правильні, вони відповідають на різні питання. Хто цього не розуміє, видасть впевнену, але не ту цифру.

Так само може розходитися і борг перед постачальниками, тому джерело для формули обирають один раз і фіксують.

Група компаній

Якщо кілька організацій групи ведуться в одній базі BAS, кредиторку можна рахувати по групі. Внутрішньогрупові борги відокремлюють: вони не означають відтоку грошей з групи. Наприклад, кредиторка по групі 5 000 тис. грн, з них внутрішньогрупова 1 200 тис. грн. Для оборотності і потреби в грошах беремо 3 800 тис. грн, а закупівлі в чисельнику теж без внутрішньогрупових. Детальніше про взаєморозрахунки у групі компаній.

Хто і як збирає ці цифри і які питання ставити

Власнику потрібен не коефіцієнт, а таблиця по постачальниках: умова оплати, фактичний строк, прострочка за віком. У 24 розмовах з керівниками компаній (липень-вересень 2026) тему даних у кількох системах (облік, CRM, каси, банк) піднімали 17 разів, ручне зведення звітів 13. Так це звучить на зустрічах з власниками: «Ми побудували систему в Екселі. Я для цього посадив дівчину.» Про те, скільки коштує ручне зведення звітів, ми писали окремо.

Питання, які варто ставити регулярно:

• Чи вистачить грошей до кінця місяця?
• Кому з постачальників і коли платити цього тижня?
• Чи всі оплати в межах договірної відстрочки?
• Чи є постачальники, яким ми платимо раніше строку?

Більше прикладів: питання до своєї BAS.

Як отримувати ці цифри без ручного зведення

BAFDIM є ШІ-надстройкою над BAS, підключеною лише на читання. Співробітник ставить питання звичайними словами в чаті, система звертається до бази під його логіном і відповідає цифрами з обліку, показуючи, з яких даних їх зібрала. Змінити щось у базі через неї неможливо. Кожен бачить лише те, що дозволяють його права в BAS. Таблиці Excel поза BAS можна поєднати з даними BAS в одному звіті. Звіти приходять у месенджер, на пошту або в чат, питати можна з телефона.

ШІ може помилятися, тому відповідь показує, з яких даних зібрана, а прогноз відрізняється від факту. Перший етап впровадження не технічний: разом з людьми клієнта ми записуємо, що вважати кредиторкою, собівартістю, простроченням, з ПДВ чи без. Далі ці визначення однакові для всіх, хто питає.

Основні дані лишаються в інфраструктурі клієнта. Щоб відповісти, зовнішній ШІ-сервіс (провайдера обирає клієнт) отримує лише потрібний для питання контекст, а обсяг і провайдер визначаються налаштуванням і договором. Історію питань і відповідей ми не зберігаємо. Детальніше: що питати постачальника про доступ до бази.

Критерій вибору будь-якого інструмента: чи знає той, хто підключає ШІ до бази, чим регістр взаєморозрахунків відрізняється від оборотів по рахунку.

З чого почати

1. Виписати договірні відстрочки по ключових постачальниках в одну таблицю.
2. Записати, що у формулі: собівартість чи закупівлі, з ПДВ чи без, бухгалтерська чи оперативна картина, борг нетто за мінусом авансів по тому самому договору чи брутто, з внутрішньогруповими боргами чи без.
3. Порахувати період у днях помісячно за останні 12 місяців.
4. Порівняти фактичні строки з відстрочкою по кожному постачальнику.

Якщо хочете побачити, як керівник отримує таблицю боргів по постачальниках і відповідь на питання «чи вистачить грошей до кінця місяця», запрошуємо на демо. Воно триває 30 хвилин і проходить на прикладі з вашої галузі: опт, виробництво, будівництво чи агро. Хочу побачити демо